Швейцарія: Альпи, як з картинки

Наша велоподорож Швейцарією починається в Інтерлакені — між бірюзовими озерами, в оточенні вершин Бернських Альп.

Сьогодні збираємо групу, заселяємося та залишаємо час на відпочинок після дороги. А потім — перше знайомство з Інтерлакеном. Підйом на Гардер-Кульм — одну з найкращих панорамних точок над Інтерлакеном. Звідси одночасно видно два озера, місто внизу та величезну стіну Альп попереду. Це перше з тих “вау”, заради яких ми сюди приїхали.

А ввечері — перше швейцарське фондю. Одна каструля на всіх, келих місцевого вина й розмови за великим столом. Кажуть, фондю створене для того, щоб ділитися — тож кращого способу познайомитися й стати командою перед нашою велопригодою годі й придумати.

Перший велодень — і одразу Лаутербруннен, знаменита Долина 72 водоспадів. Їдемо між майже вертикальними скелями, альпійськими луками та шале, а вода падає з гір просто поруч із дорогою. Зупинятимемося біля водоспадів — доки вони нам не набриднуть. Якщо це взагалі можливо 🙂

Поступово долина звужується, туристів стає менше, а навколо — тільки гори, дзвін корів і засніжені вершини. У Штехельберзі залишаємо велосипеди й канатною дорогою злітаємо високо над долиною — до Мюррена. Це безавтомобільне село на висоті 1650 м знамените своїми фермерськими сирами. Отож, обідаємо в горах із видом на Альпи, а потім спускаємося й повертаємося велосипедами до Інтерлакена.

Сьогодні — їдемо Долиною 72 водоспадів, куштуємо фермерський сир високо в горах і дивимося на Альпи спочатку знизу, а потім — згори.

50 км / +880 м

Сьогодні наш план простий: їхати, куштувати й купатися. Крутимо педалі вздовж бірюзового Тунського озера до Шпіца, де просто над водою здіймається замок, а схили вкриті виноградниками. За бажанням зазирнемо до замку, але головний досвід тут — келих місцевого вина з видом на озеро й Альпи.

Далі — Тун: залишаємо велосипеди й трохи губимося серед старих вуличок, мостів через Ааре та терас біля води. Обідаємо, а назад повертаємося північним берегом, зупиняючись у красивих бухтах, щоб скинути велоформу й пірнути просто в Тунське озеро.

Сьогодні нікуди не поспішаємо. Виноградники, замки на фоні засніжених вершин, прохолодна вода й велосипед уздовж берега — ось таким може бути літо у Швейцарії.

51 км / +330 м

Сьогодні буде той самий день, заради якого варто взяти електровелосипеди. Ми піднімемось високо в гори під легендарну Північну стіну Айгера — 1800 метрів скелі й льоду та один із найвідоміших викликів в історії альпінізму.

Перед головним підйомом зробимо стратегічну паузу на каву зі знаменитими місцевими яблучними пончиками. Калорії нам сьогодні знадобляться 🙂

Наша нагорода — Кляйне-Шайдегг на висоті 2061 м. Залишаємо велосипеди й обідаємо на гірській терасі просто навпроти трьох найзнаменитіших гір регіону. Тут навіть звичайні решті смакують інакше.

А далі — найприємніше: довгий альпійський спуск через пасовища й безавтомобільний Венген до Інтерлакена.

Сьогодні ми заїдемо велосипедами на 2000 метрів, з’їмо пончики під Айгером, пообідаємо серед найвідоміших вершин Швейцарії — а потім майже полетимо назад у долину.

58 км / +1670 м

Сьогодні змінюємо готель без автобуса — переїжджаємо велосипедом уздовж Брієнцького озера, поки наш багаж їде окремо.

Бірюзова вода, маленькі села й зупинки для купання приводять нас до водоспадів Гісбах. Тут на кілька хвилин переносимося у Швейцарію кінця XIX століття — час розкішних гранд-готелів, перших гірських курортів і старовинних фунікулерів.

Далі їдемо в музей під відкритим небом Балленберг. І тут Швейцарію вже не просто фотографуємо, а пробуємо руками й на смак: заходимо до старих селянських будинків, дивимося, як у мідному казані варять альпійський сир, куштуємо місцеві продукти, а за бажанням можемо самі зробити традиційний свіжий сир. Фінішуємо в Майрінгені.

Сьогодні — їдемо, купаємось, куштуємо й подорожуємо крізь кілька століть Швейцарії: від Belle Époque до старих альпійських сироварень.

35 км / +450 м

Ранок починаємо з меренги з вершками — Майрінген традиційно пов’язує себе з народженням цього десерту. Запасаємося вуглеводами й вирушаємо в гори.

Дорогою зупинимося біля Райхенбахських водоспадів, де Конан Дойль влаштував фінальну сутичку Шерлока Холмса з професором Моріарті.

А далі — головна велосипедна пригода дня: підйом на Ґроссе-Шайдегг серед альпійських пасовищ і величезних гірських стін. На перевалі зупинимося на обід із панорамою високих Альп, а винагородою стане довгий спуск до Ґріндельвальда.

У Ґріндельвальді завантажуємо велосипеди в потяг — і назад до Майрінгена вже просто їдемо, дивимося у вікно й рахуємо, скільки меренг сьогодні заслужили.

Сьогодні — їмо меренгу, заїжджаємо велосипедами на великий альпійський перевал, а назад повертаємося потягом.

60 км / +1300 м

Зранку разом із велосипедами піднімаємося автобусом на перевал Ґрімзель — понад 2100 метрів над рівнем моря. Тут зовсім інша Швейцарія: гранітні скелі, льодовики, дамби й високогірні озера кольору бірюзи.

А далі — те, заради чого ми сюди приїхали: довгий панорамний спуск велосипедами з високих Альп у зелену долину. Серпантини, водоспади, озера — і майже весь день гравітація працює на нас.

Дорогою зробимо паузу на Ґельмербан — один із найкрутіших відкритих фунікулерів Європи з ухилом до 106%, який підніме нас ще до одного високогірного озера.

Фінальний велодень: понад 2000 метрів угорі, десятки кілометрів униз — максимум Альп і мінімум страждань.

35 км / -1700 м

Снідаємо довше, п’ємо каву, обмінюємося фотографіями й згадуємо найкращі моменти нашої подорожі.

У когось потяг раніше, а ті, хто має кілька вільних годин, можуть ще трохи погуляти Майрінгеном. Зазирнемо до маленького музею Шерлока Холмса, купимо швейцарський сир, шоколад та інші сувеніри додому. А якщо дозволить час — спробуємо власноруч приготувати знамениту майрінгенську меренгу й нарешті з’ясуємо, у чому секрет ідеальної хрусткої скоринки. Наостанок залишимо ще один смак регіону — традиційну місцеву випічку з горіхами та сухофруктами. Кава, щось солодке — і можна їхати додому.

Валізи сьогодні будуть трохи важчими від сувенірів, а ми — від меренги та спогадів про Альпи.